Свята та пам'ятні дати України в червні 2021 року

День пам’яті та примирення в Україні

9 травня

Такі людські амбіції, які зав’язуються на культі окремої людської особистості і зарозумілість, зведена на рівень державної політики: відверта брехня, підступність і бажання збагачення, а за рахунок ближнього свого сусіда, приводять зрештою до розв’язування будь-якої війни. Вони не зникнуть самі по собі.

На рівні простої людини, для того, щоб побудувати навіть саме звичайне житло чи народити і поставити на ноги дитину, ми змушені вкладати масу сил, коштів і часу. Навпаки, щоб в нетерпимості до ближнього зруйнувати все це, достатньо однієї миті і вкрай не хитрої, дешевої пекельної машини.

Терпіння і відсутність такого координально впливають на наше життя. Терпіння - це одна з чеснот, даних нам Богом, щоб навчитися прощати, знаходити порозуміння і примирення між собою. Не маючи терпіння між собою, не можемо мати миру один з одним, ми воюємо, знищуючи насамперед самих себе.

Чергове нетерпіння - зведене в площину практичної ненависті - Друга світова війна, одними з передумов до якої з’явилися політична ідея «арійського світу», роздування міфів про утиск німецькомовного населення в пресі, радісні вигуки «Гітлер - введи війська» і анексія Німеччиною Судетської області, що належала Чехословаччині, розпочалася 1-го вересня 1939-го року. Вона охопила всю земну кулю і тривала до 2-го вересня 1945-го року, забрала і скалічила десятки мільйонів життів, принесла наймасштабнішу розруху і горе.

Для Європи, як і для всього Нового Світу, це було жахливе потрясіння. Це було потрясінням для України і всіх інших радянських республік, що входили тоді до складу СРСР, найближчого партнера і «об’єднувача пролетарів усіх країн», помічника Німеччини з впровадження псевдо соціалістичної каральної системи до середини 1941-го року. Слово «каральної» ми вибрали керуючись фразою: «Держава - апарат насильства в руках панівного класу» (пер. з рос. В. І. Ленін. Повне зібрання творів (третє видання). - М .: Политиздат, т.20, стр.20)

Щоб зупинити криваве безумство і насильство, знадобилася безпрецедентна консолідація з боку всього світового співтовариства і політикуму. У боротьбі за звільнення від цієї згубної виразки об’єдналися здавалося б чужі до цього ідеології (наприклад, демократія, монархія і радянська диктатура пролетаріату) і Бог дав нам перемогу.

Але амбіції нікуди не поділися, просто перекачували і розчинилися навколо вогнища цієї тліючої хвороби. Так, 7-го травня 1945-го року німецький генерал Йодль від імені основного агресора, у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі, підписав умови беззастережної капітуляції Німеччини, у свою чергу «ображений» радянський уряд висловив категоричний протест з вимогами підписати акт про беззастережну капітуляцію Німеччини безпосередньо в Берліні за участю СРСР, що формально і було зроблено днем пізніше, 8-го травня 1945-го року, близько опівночі. Цей процес відбувся в передмісті Берліна Карлсгорсті, який був зайнятий радянськими військами. Делегація представників німецького командування на чолі з генералом Кейтелем з боку агресора підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини. Від Великобританії акт підписав маршал Артур Теддер, генерал Карл Спаатс від США, від усіх радянських республік був підпис маршала Георгія Жукова та генерал Жан де Латтр де Тассіньї від Франції.

Це була проста демонстрація примирення й пам’яті. Так, свято Перемоги в Європі святкується й донині щорічно 8-го травня.

24-го березня 2015-го року Президентом суверенної європейської України був підписан Указ № 169/2015, яким тепер і українська спільнота повернулася до цієї славної традиції.

З Днем пам’яті і примирення!

Міжнародний день пам’яті Чорнобиля

26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії. У Білорусі також відзначають День Чорнобильської трагедії. У Росії День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах.

Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.

Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.

Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.

У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МАТЕРІ- ЗЕМЛі

З 1990 року – 22 квітня резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, проголошено міжнародним Днем Землі.
Щорічно День Землі відзначається в 147 країнах.

В Україні свято Землі відзначається з 1992 року. У День Землі люди пробуджуються, завдяки всіляким акціям і заходам, і по-новому дивляться на свої взаємини з Матінкою-Землею.
Матінка-Земля. Цей вираз ми читаємо і часто чуємо в нашому повсякденному житті , використовуємо його в нашому спілкуванні. Земля – наша годувальниця, наш спільний дім. Вона віддає нам себе цілком, як любляча Мати живить, одягає і виховує своїх нетямущих дітей, створює для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям у всій її красі і різноманітності. Чим ми їй віддячуємо?

У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: висадити хоча б одне дерево, очистити від сміття прилеглі території, відмовитися хоча б на один день від використання автомобіля тощо. У День Землі кияни приєднуються до міжнародної ініціативи і закликають всіх підтримати загальнолюдські позитивні зусилля, які спрямовані на вирішення назрілих екологічних проблем.

Вже здавна в різних країнах світу це екологічне свято набуло нагальну актуальність. Людство нарешті, звернувши увагу на свою позицію і роль в екосистемах нашої Землі, задумалося… . Невже ми почали переростати чисто споживчий період свого власного розвитку? Надія є! З’явилися і прагнення. Що людина посіє – те й пожне. Не будемо про це забувати!

7 квітня

Всесвітній день здоров’я

Всесвітня організація охорони здоров’я була створена на підставі принципу, згідно з яким передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на володіння найвищого досяжного рівня здоров’я. Наприклад, тема Всесвітнього дня здоров’я 2018 року - Загальне охоплення послугами охорони здоров’я: для всіх і всюди, а гасло - «Здоров’я для всіх».

У нашій суспільній свідомості вітає одна дуже проста думка, безпосередньо пов’язана з питаннями здоров’я і проблемами його відсутності. «Буде здоров’я - решта все, додасться», - так звучить це багатовікове спостереження. І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кажен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя.

Міжнародний святковий день, спрямований на залучення широкої громадської уваги до цих проблем і питань - Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. Це свято увійшло в традицію, за даними проекту DilovaMova.com, з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято (WHA/A.2RES.35). До 1950-го року цей день відзначався 22-го липня, в день, коли сталася масштабна ратифікація запропонованого Статуту ВООЗ, потім День закріпився за нинішньою датою.

Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи нашої охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. Профілактика та увага до нашого власного здоров’я, - є основною метою проведених медиками в цей день акцій та заходів. Численні інформаційні матеріали, брошури та буклети, семінари, виступи фахівців і навіть концерти, які приурочені цьому Дню, в простій і доступній формі пояснюють нам важливість цієї позитивної ініціативи.

Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І переважно це стосується спроб повернути його на своє місце. У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім його надійного зберігання. Всім хворим - якнайшвидшого одужання. Медикам - хорошої матеріальної і технічної бази. Всім нам - бути здоровими і життєрадісними! Зі святом Вас!

Тиждень юнацької та дитячої книги

Робота книжкової лікарні

«Продовжимо молодість книги»

1,2,4 клас

Вікторина « У світі казки чарівної?» 1,2,3 клас

Презентація

улюбленої книги

Вибір проєктів підручників для перезамовлення

математики 4 класу

Конкурс підручників для 8 класу
З 22 лютого по 17 березня 2021 року запрошуємо педагогічних працівників ознайомитись з фрагментами електронних версій підручників конкурсного відбору підручників для 8 класу, а також з електронними версіями підручників для 8 класу, які пропонується обрати для повторного видання у 2021 році та здійснити свій вибір.

Наказ МОН від 24.09.2020

Тарас Шевченко живе і промовляє…

Весь світ читає Шевченка

Вітаю з 8 березнем!!!

1 березня- перший день Весни!!!

Літературний березень: пам’ятні дати

1 березня– 150 років від дня народження Федора Сологуба (1863-1927), російського поета, прозаїка, драматурга

2 березня

– 190 років від дня народження Костянтина Ушинського (1823–1871), російського педагога

3 березня

– ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПИСЬМЕННИКА

– 125 років від дня народження Наталени Королеви (1888-1966), прозаїка українського зарубіжжя

4 березня

– 90 років від дня народження Олега Буценя (1923-1966), українського прозаїка

– 85 років від дня народження Ріталія Заславського (1928-2004), українського поета, перекладача

– у 1837 році російського поета Михайла Лермонтова заарештовано за вірш «Смерть поета»

– народився Володимир Івасюк (1949-1979), український поет і композитор

5 березня

– 110 років від дня народження Наталії Забіли (1903-1985), української поетеси, драматурга

– народився Леонід Глібов (1827-1893), український байкар

6 березня

– 85 років від дня народження Габрієля Маркеса (народився у 1928 р.), колумбійського прозаїка

– помер Григір Тютюнник (1931-1980), український письменник

7 березня

– 440 років заснуванню Іваном Федоровичем першої в Україні друкарні, про існування якої точно відомо історикам

– 135 років від дня народження Бориса Кустодієва (1878-1927), російського художника-ілюстратора

8 березня

– Міжнародний жіночий день (Міжнародний день прав жінок і миру)

– 90 років від дня народження Федора Петрова (1923-2009), українського поета

9 березня

– народився Тарас Шевченко (1814-1861), український поет, художник, мислитель

– 90 років від дня народження Миколи Олійника (1923-1997), українського прозаїка, публіциста

– 160 років від дня народження Григорія Цеглинського (1853-1912), українського письменника, громадсько-культурного діяча

– помер Леопольд фон Захер-Мазох (1836-1895), австрійський письменник

– у 1934 році у Києві засновано видавництво «Веселка»

10 березня

– День Гімну України

– у Петербурзі помер Тарас Шевченко (1814–1861), український поет, художник, мислитель

– народилася Докія Гуменна (1904-1996), українська письменниця

11 березня

– 115 років від дня народження Василя Бобинського (1898-1938), українського поета

– 125 років від дня народження Василя Чечвянського (справж. – Губенко) (1888–1938), українського письменника-сатирика

– народився Олександр Афанасьєв-Чужбинський (1816-1875), український письменник та російський письменник, етнограф, фольклорист

– народився Дуглас Адамс (1952-2001), англійський письменник, автор популярного фантастичного серіалу «Путівник по Галактиці»

12 березня

– 90 років від дня народження Святослава Сахарнова (1923-2010), російського письменника, автора науково-популярних книг

– народилася Лідія Компанієць (1914-2003), українська поетеса, сценарист

– народився Гаррі Гаррісон (1925-2012), американський письменник-фантаст

13 березня

– 175 років від дня народження Раффаелло Джованьолі (1838-1915), італійського прозаїка, філософа, історика

– 125 років від дня народження Антона Макаренка (1888-1939), українського та російського педагога, письменника

– 100 років від дня народження Сергія Міхалкова (1913-2009), російського поета

14 березня

– народився Олекса Десняк (Руденко) (1909-1942), український прозаїк

– помер Теодор де Банвиль (1823-1891), французький письменник, поет, теоретик «мистецтва для мистецтва»

15 березня

– народився Пауль фон Гайзе (1830-1914), німецький письменник, Нобелівський лауреат

16 березня

– 110 років від дня народження Тамари Габбе (1903-1960), російської письменниці-казкарки, перекладача

– 90 років від дня народження Валерія Медведєва (1923-1997), російського прозаїка

– народився Франсуа Сюллі-Прюдом (1839-1907), французький поет, перший Нобелівський лауреат

– народився Юрій Дараган (1894-1926), представник «Празької школи» української поезії

17 березня

– 110 років від дня народження Юрія Дольд-Михайлика (справж. – Юрій Петрович Михайлик) (1903–1966), українського письменника

– народилася Марія Вольвач (1841-1910), українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка

– помер Олександр Митрак (1837-1913), український письменник, фольклорист і етнограф

– у 1804 році у Ваймарі відбулася прем’єра драми Фрідріха Шіллера «Вільгельм Телль»

– у 1972 у Києві створили Інститут книги та друкарства

18 березня

– 200 років від дня народження Хрістіана Фрідріх Геббеля (1813–1863), німецького письменника

– народився Джон Апдайк (1932-2009), американський письменник

– народився Олексій Кожевников (1891-1980), російський радянський письменник

19 березня

– народилася Ліна Костенко (народилася у 1930 р.), українська письменниця-шістдесятниця, поетеса

– народився Марко Вороний (1904-1937), український поет

– народився Максим Рильський (1895-1964), український поет, перекладач, культурний і науковий діяч

20 березня

– 185 років від дня народження Генріка Ібсена (1828-1906), норвезького драматурга, театрального діяча

– 80 років від дня народження Геннадія Снєгірьова (1933-2004), російського прозаїка

21 березня

– ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

– 80 років від дня народження Григорія Бідняка (народився у 1933 р.), українського поета, прозаїка

– 75 років від дня народження Василя Марсюка (народився у 1938 р.), українського поета, публіциста

– народився Юрій Мушкетик (народився у 1929 р.), український прозаїк

22 березня

– помер Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832), німецький поет

23 березня

– народився Роже Мартен Дю Гар (1881-1958), французький письменник, лауреат Нобелівської премії 1937 року

25 березня

– 130 років від дня народження Леся Гринюка (1883-1911), письменника, журналіста і перекладача

– 100 років від дня народження Василя Козаченка (1913-1995), українського прозаїка

– народився Василь Рубан (народився у 1942 р.), український історик і письменник

27 березня

– Міжнародний день театру

28 березня

– 145 років від дня народження Максима Горького (Олексія Пєшкова) (1868-1936), російського прозаїка

– 75 років від дня народження Олеся Лупія (народився у 1938 р.), українського прозаїка, поета, драматурга

– 150 років від дня народження Олексія Суходольського (1863-1936), українського актора, режисера театру

29 березня

– 115 років від дня народження Амінадава Каневського (1898-1976), російського художника-ілюстратора

– 150 років від дня народження Леоніда Манька (1863–1922), українського драматурга, актора

– народилася Марійка Підгірянка (1881-1963), українська поетеса

– у 1991 у Києві відбувся перший вечір поетичної групи «Бу-Ба-Бу» (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак)

– народився Леннарт Георг Мері (1929-2006), естонський письменник і державний діяч, президент Естонії у 1992—2001 рр.

30 березня

– народився Поль Верлен (1844-1896), французький поет-символіст, критик

– народилася Габріеля Запольська (1857-1921), польська письменниця, драматург і акторка родом із Волині

31 березня

– 100 років від дня народження Олександра (Абрама) Бродського (1913-1992), українського поета

– народився Корній Чуковський (Микола Васильович Корнєйчуков) (1882-1969), російський письменник українського походження, літературознавець, критик, перекладач

Гарного Вам березня!

«25 лютого виповнюється 150 років від Дня народження Лесі Українки. Протягом 2021 року під егідою Міністерства культури і інформаційної політики відбудеться серія заходів з нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки»

2 1 лютого – Міжнародний день рідної мови

Нації вмирають не від інфаркту.

Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

20 лютого, субота

День Героїв Небесної Сотні

Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій.

20-е лютого 2014-го року стало якоюсь переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго імені.

На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю надію.

Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено, за даними проекту DilovaMova.com, «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.