Подвиг героїв Крут.

29 січня 105 років тому відбувся історичний бій на станції Крути, Черніговської області.
Бій під Крутами символ героїзму української молоді. Тоді холодного січневого дня 1918 року, в нерівному бою проти ворогів виступили зовсім юні, але нескорені Захисники України.
29 січня ми вшановуємо юних героїв.
Про молодих зовсім юних героїв
Павло Тичина написав вірш
"Пам'яті тридцяти".
Наша бібліотека до цієї дати пропонує переглянути книжкову виставку "Пам’ятаємо героїв Крут"


Вічна пам'ять в келихах калини.....
Бій під Крутами відбувся 29 — 30 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, що на Чернігівщині, за 130 кілометрів від Києва. Він тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховували кілька сотень.
У полон захопили 27 гімназистів і студентів, яких безжально розстріляли. Загиблих поховали в Києві на Аскольдовій могилі. Юнаки пожертвували своїм життям заради України, стали легендою для наступних поколінь борців за незалежність.
Героїв, порівнюючи із сучасними подіями, називають першими кіборгами. Наступ ворога було зупинено на чотири дні, що дало змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність


 


🇺🇦🇺🇦🇺🇦Сьогодні, 22 січня, 🇺🇦🇺🇦в день проголошення в 1919 році акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України.
Більш ніж сто років тому відбулось об’єднання українських земель в єдину самостійну державу. Цей день нагадує, що у нас єдина держава і ми – єдиний народ!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
І зараз ми, як ніколи, об’єднані у своїх вчинках, думках і мріях. Бо ми всі разом прагнемо Перемоги і бажаємо жити у вільній, безпечній, справедливій і успішній країні. Саме таку Україну кожен з нас хоче бачити, саме такою ми її відбудуємо і зробимо🇺🇦🇺🇦🇺🇦💙💛💙💛.

 В Україні сьогодні, 16 січня, відзначає День пам’яті захисників Донецького аеропорту.



Всеукраїнський день пам’яті кіборгів було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили Донецький аеропорт, повідомляє Укрінформ.
Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів аеропорту. В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики.
Скориставшись черговим "перемир'ям" росіяни замінували і підірвали опори останнього терміналу, знищивши його остаточно. За час оборони аеропорту десятки тонн градів, снарядів важкої артилерії і російських боєприпасів летіло на цей об'єкт майже кожен день. Як правило через голови мирних донеччан, адже терористи, за бажанням свого лідера, стояли за їх спинами. "Люди витримали — не витримав бетон", — так про цю подію розповідають українські захисники.
За стійкість і незламність українських захисників назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.
У період з 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами терміналу ДАП загинуло 58 кіборгів, тож 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони.
Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких — посмертно.
За час оборони аеропорту, з травня 2014 року по січень 2015 року, в його захисті по ротації взяли участь понад 2,500 військових і добровольців, зазначає "Ділова мова".


7 січня в усьому світі відзначається День дітей-винахідників.


Цей день присвячений усім юним винахідникам, без яких ми сьогодні не знали б, наприклад, що таке водні лижі, хутряні навушники, плавальні ласти і багато інших речей. Прагнення винаходити – це природний стан усіх дітей. Діти – великі творці та вигадники. Їхні погляди не зашорені рамками пристойності й іншими умовностями. Діти здатні бачити та сприймати навколишній світ інакше, не так, як дорослі. Тому часом здатні вразити своїми творіннями і винаходами! Сьогодні пропонуємо вам подивитися, на що здатні діти і, можливо, здивуватися тому, що відомі усім предмети придумали саме діти!
Можливо хтось із вас, дорогі наші читайлики теж зможе здивувати світ своїм винаходом?
Світ чекає і на ваші відкриття. І нехай у поміч вам буде ця чудова добірка книжок.
А ще за посиланням на вас чекають цікаві історії дитячих винаходів, які вразили та здивували дорослих усього світу .





https://www.facebook.com/groups/323449323116713/permalink/645402697588039/ 

 З Новим роком!!!

З Новим роком, любі друзі!

Хай він почнеться в білій смузі,

І світлі будуть його дні,

Щасливі, добрі і ясні!

В душі хай буде світло й чисто,

Хай світить сонце променисте.

Натхнення, затишку, тепла,

Любові, миру і добра!





 


День святого Миколая є невід’ємною частиною української культури та історії, знати яку не лише важливо, а й цікаво. Нині традиція святкувати цей день відроджується по всій Україні, а дітлахи нетерпляче чекають подарунків на свято 19 грудня. У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать писати святому листа, а найбільше за все у цей день шануються прояви турботи про нужденних.

З Дня святого Миколая починається цикл зимових свят в Україні, однак доволі багато людей не знають, ким був Миколай та чому його канонізували. У пам’ять про милосердя святого Суспільне розповідає про це детальніше.

Легенда про Святого Миколая

За історичними переказами Миколай народився десь між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патарі на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини. Хлопчик був єдиним сином Феофана та Нони — заможних і глибоко віруючих людей. Саме тому вони з перших днів ростили Миколая в релігійній атмосфері й похрестили його одразу після народження, що в ті часи було рідкістю.

Миколай виріс і став аскетичною та щедрою людиною, яка в будь-який час могла прийти на допомогу нужденним. З часом він переселився до міста Мира, воліючи присвятити себе науці, і саме там його дядько-єпископ висвятив Миколая у священники.

 

14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС



Аварія, що сталася в квітні 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства.
14 грудня 1986 року на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим енергоблоком. Це, по суті, була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху.Тож щороку саме цього дня ми вшановуємо відважних ліквідаторів, хто, на щастя, поруч з нами, і вклоняємося пам’яті тих, хто пішов за межу вічності.
За минулі роки, ми пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха.
Шановні ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції!
Низький уклін вам за вашу мужність і подвиг. Нехай Господь пошле вам міцного здоров’я, благополуччя і достатку у родинах. Мирного неба над головою та довгих і щасливих років життя.
Хай залишиться в минулому й ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир та спокій.
 


10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, який було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.

Засновники Міжнародного дня прав людини висловлювалися за розширення прав людини, активну пропаганду ідей рівноправності, соціальної відповідальності та взаємодопомоги. 

Загальна декларація стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини. Крім основних прав людини, Загальна декларація прав людини докладно перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній і культурній сферах.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини: у 1948 р. було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, в 1949 р. – Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 р. – Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, 1959 – Декларацію прав дитини, в 1966 р. – пакти про права людини тощо. Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини – Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

 

7 ГРУДНЯ (СЕРЕДА) День української хустки - неофіційне щорічне свято, що відзначається 7 грудня з метою об'єднання жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Свято започатковане в Україні в 2019 році.



 

 6 грудня -День Збройних сил України - одне з найважливіших свят цього року, адже ЗСУ зараз є нашою опорою.



https://www.facebook.com/100020963740226/videos/479218297655739/

День Збройних сил України відзначається щорічно 6 грудня. Це свято завжди відзначалося з гордістю та пошаною, але у 2022 році під час повномасштабної війни його важливість зросла ще більше. ЗСУ - це меч і щит України, наша опора і захист. Найкращі сини і дочки України борються в Збройних силах за незалежність і свободу своєї Батьківщини.
На честь свята пропонуємо вам зробити пожертву ЗСУ, а також привітати рідних, друзів та всіх знайомих військовослужбовців.
16 жовтня ми відзначали схоже свято - День захисників України.
День ВСУ - історія свята
День ВСУ був заснований Верховною Радою майже відразу після здобуття незалежності в 1993 році. Дата свята була приурочена до дня прийняття Закону України "Про Збройні Сили України" 6 грудня 1991 року.
Зазвичай на День Збройних сил України проводяться паради і виставки військової техніки в різних містах, але в цьому році таких заходів, зрозуміло, не буде. Натомість українські захисники покажуть свою майстерність на фронті.


 1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.



Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом - звернути увагу суспільства на цю проблему. Ризик інфікування ВІЛ під час війни зростає. Велика кількість травм, поранень, які супроводжуються масивними коровотечами, та потребують невідкладної домедичної допомоги. Ще один із характерних злочинів війни – сексуальне насильство, коли, нажаль, статевий акт незахищений та досить травматичний. Способи захиститися від ВІЛ є, вони доступні, безкоштовні, не потребують багато часу, а лише Вашого свідомого рішення.

За умови регулярного тестування на ВІЛ можна буде вчасно дізнатися про ВІЛ-позитивний статус та якомога раніше розпочати лікування — антиретровірусну терапію. А вона своєю чергою рятує життя.

З початку епідемії ВІЛ  в Україні станом  на 01.11.2022 року у Вінницькій області вперше виявлено 6553 ВІЛ-інфікованих громадян  України , із них 2949 особам встановлено діагноз СНІД, померло всього 1609  ВІЛ-інфікованих осіб  (в тому числі від СНІДу – 946 осіб).

Під медичним наглядом станом на 01.11.2022 року у ЗОЗ Вінницької області,(в т.ч. медичних установах кримінально-виконавчої служби) знаходиться 3301 ВІЛ-інфікований громадянин України, в тому числі з діагнозом СНІД  1566 осіб.

За весь період спостереження за ВІЛ-інфекцією у Вінницькій області народилось від ВІЛ-інфікованих матерів 1096 дітей. З них, на дообстежені знаходиться 79 дітей, 878 дітей  знято з сероконтролю (здорові). ВІЛ-інфіковано 53 дітей (в тому числі зі СНІДом-37 дітей), відмова від нагляду 7.

За період з 01.01.2022 по 01.11.2022 вперше було офіційно зареєстровано 201 ВІЛ- інфіковану особу. Вперше діагноз СНІД встановлено 123 особам. За цей період померло 68 ВІЛ-інфікованих осіб , в тому числі від  СНІДу -19 осіб.

На 01.11.2022 р. всього на антиретровірусному лікуванні перебуває, з внутрішньо переміщеними 2282, в тому числі 53 дитини.

Епідемія COVID-19 негативно вплинула на тестування на ВІЛ, взяття під медичний нагляд вперше виявлених ВІЛ-інфікованих, та лікування, що відображено на наведених графіках.

 

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його. Саме тому щорічно, починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства». Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства. 

Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
  • 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
  • 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.


 

22 листопада 2014 року - День пам’яті жертв голодоморів



У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Розпочався голодомор наприкінці літа 1932-го, свого піку досяг навесні 1933-го і завершився на початку літа. Головною причиною Голодомору історики називають політику тоталітарного сталінського режиму щодо українців. Коли люди голодували, влада не лише не припинила примусове відбирання їжі. Навіть не приймала допомогу інших країн, а навпаки - кинула всі сили на те, щоби ізолювати голодні райони.
 
Ці події не мають аналогів в історії людства.
 
У свій час травою забуття поросли могили мільйонів співвітчизників, невинно убієнних наших хліборобів – найкращої, найпрацьовитішої частини українського селянства.
У 1933-му році перестали битися серця понад чверті усіх українців. На жаль, навіть неможливо підрахувати кількість жертв геноциду українського народу.
За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду в Україні, за різними оцінками, стали від 4 до 10 млн. людей.
 
Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі — на годину, по 17 — щохвилини.
 
Найбільше постраждали тодішня Харківська і Київська області. На них припадає більше половини усіх загиблих.
 
 
Жертвами тієї страшної доби стали понад 300 тисяч черкащан, серед яких – наші родичі, сусіди, односельці.
 
Страшну правду про Голодомор відкривають для себе не лише українці. Парламенти багатьох держав визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, підтримали заяви про геноцид українців або засудили злочин, хоч і не спромоглися назвати його геноцидом.
 
Ще живі люди, котрі пам’ятають голодомор і можуть розповісти про нього. Ще зберігається шанс засвоїти урок історії не за підручниками, а через безпосередній контакт із живими свідками. Але з кожним днем події голодомору віддаляються в часі, не втрачаючи при цьому свого скорботного і трагічного значення.
 
Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.
 
У наші дні, коли правда про голодомор стала доступною, ми повинні розуміти, що об’єктивна оцінка тих страшних подій не може бути спрямована тільки в минуле, вона має бути спрямована в майбутнє.
 
Перед нами, нащадками тих, хто зміг пережити голодомор, постає завдання надзвичайної моральної та політичної ваги – гідно вшанувати пам’ять тих, кому пережити його не судилося.

22 листопада 2014 року о 16.00 на вшанування пам’яті жертв голодоморів, буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання.
 
На території України 22 листопада 2014 року буде приспущено Державний Прапор, обмежено проведення розважальних заходів та внесено відповідні зміни до програм радіо та телебачення.
 

В Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи



Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, повідомляє Укрінформ.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Генштаб ЗСУ привітав українців з Днем Гідності та Свободи.

"21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи – свято, встановлене на знак вшанування патріотизму та мужності громадян, які у 2004 та 2013 роках стали на захист демократичних цінностей і європейського вибору нашого народу", - ідеться в повідомленні Генштабу.

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний закликав українців пам’ятати про ціну свободи.

«Вітаю із Днем Гідності та Свободи! Ціна нашої свободи – висока, пам'ятаймо про це!», - наголосив Залужний.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив переконання, що Україна, як і у 2004 та 2013 роках, знову відстоїть свої Свободу та Гідність, але на цей раз уже назавжди.

Спікер відзначив, що цей день було встановлено у 2014 році з метою відданя належної шани тим, хто у 2004 та 2013 роках постали на захист гідності та свободи українського народу, що призвело спочатку до Помаранчевої революції, а потім до Революції гідності.

 28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті. Однак боротьба на тій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада.

У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 мільйони солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тисяч вояків) і бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.



Щорічно 17 вересня відзначається День рятувальника України - професійне свято всіх працівників Міністерства надзвичайних ситуацій країни. Раніше, з середини 90-х, у українських рятувальників було два свята. Працівники пожежної охорони, починаючи з 1995 р, відзначали своє професійне свято 29 січня.

Сьогодні на передодні цього свята було проведено онлайн-урок для учнів 5 класу"17 вересня день рятівника України". Разом з дітьми ми згадали важливі правила при пожежі, а також правила пожежної безпеки.
Домашнім завданням було намалювати малюнок, або розповісти цікаву інформацію.
Дякую учням 5 класу!
Відео уроку:

https://youtu.be/7iLjtVNnEzU

 


Сьогодні в Україні відзначаються три важливих свята - Покрова Пресвятої Богородиці 2022День захисника України 2022 і День українського козацтва

Дата обрана невипадково - за указом президента України, датованого 1999-м роком. УНІАН розповість, що за свято 14 жовтня в Україні і які традиції потрібно шанувати сьогодні.

День козацтва в Україні 2022 - історія і традиції

Козаки є уособленням сміливості і мужності українського народу. З давніх-давен ці воїни боролися за свободу і незалежність, уславилися хоробрими і відважними захисниками людей, а також Держави. Крім того, козаки завжди шанували Діву Марію - молилися їй і просили допомоги у своїх справах. Згідно з переказами, 14 жовтня козаки скликали Раду, обирали гетьмана і визначалися з подальшими військовими планами

Що стосується традицій на День козацтва, в мирний час у багатьох містах України люди влаштовували тематичні фестивалі та конкурси, ігри та змагання. Одна з головних традицій - виконання гопака - народного українського танцю. Молоді люди змагаються між собою в цьому мистецтві, вихваляючи своїх предків. Зараз, в період воєнного стану, всі масові заходи заборонені, тому національне свято відзначити з розмахом не вийде, однак, віддати данину поваги своїм предкам і привітати сучасних захисників країни все-таки варто.


 4 жовтня — Всесвітній день захисту тварин


Всесвітній день захисту тварин — це міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту. Це привід об’єднатись для збереження тваринного світу нашої планети та захистити права домашніх і безпритульних тварин.
Рішення про святкування Всесвітнього дня захисту тварин було прийняте в 1931 році у Флоренції на Міжнародному конгресі прибічників руху на захист природи. Існує думка, що дату 4 жовтня було обрано тому, що цього дня відзначають День Святого Франциска Ассізького, покровителя екології, який добре відомий своєю любов’ю до живих істот.
Згідно зі статистикою, щогодини з лиця Землі зникають безповоротно три види тварин. Також щодня зникає більше 70 видів фауни і флори, а за 25 останніх років біологічне різноманіття Землі скоротилося більше ніж на третину.
Товариства захисту тварин багатьох країн світу заявили про готовність щороку організовувати масові заходи для захисту довкілля, підвищення активності в захисті тварин та актуальності проблем тваринного світу загалом. Вони закликають людей відмовитися від необдуманого знищення тварин заради задоволення своїх далеко не найголовніших потреб.
Важливо, що такі дії спрямовані не тільки щодо диких тварин, а й щодо домашніх вихованців, адже навіть в наші дні випадки жорстокого поводження з улюбленцями досить поширені.
Давайте не забувати про те, що ми одна велика сімʼя на маленькій планеті і, роблячи добру справу, допомагаючи нашим братам меншим, ми допомагаємо собі.

 З 1 жовтня 2022 року стартував щорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек.

Гасло цьогорічного Місячника: "В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи!"