Пам’ятка щодо алгоритму дій у 

випадку терористичних актів



ТЕРОРИЗМ – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників,  підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Стаття 1. Закону України «Про боротьбу з тероризмом»

ПРАВОВІ ОСНОВИ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ

Правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України «Про боротьбу з тероризмом», 2003р., інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом,  1977р., Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997р., Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, 1999р., інші міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.

Стаття 2. Закону України «Про боротьбу з тероризмом»

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СПРИЯННЯ ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Керівники та посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни, які сприяли терористичній діяльності, зокрема:      

1)    фінансували терористів, терористичні групи (терористичні організації);

2) надавали або збирали кошти безпосередньо чи опосередковано з наміром використання їх для вчинення терористичних актів чи злочинів терористичної спрямованості;

3) проводили операції з коштами та іншими фінансовими активами:

–      фізичних осіб, які вчиняли чи намагалися вчинити терористичні акти чи злочини терористичної спрямованості або брали участь у їх вчиненні чи сприяли вчиненню;

–      юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які сприяють тероризму;

–      юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за вказівкою терористів або осіб, що сприяють тероризму, включаючи кошти, одержані або придбані з використанням об’єктів власності, що безпосередньо чи опосередковано перебувають у власності чи під контролем осіб, які сприяють тероризму, або пов’язаних з ними юридичних і фізичних осіб;

4) надавали кошти, інші фінансові активи чи економічні ресурси, відповідні послуги безпосередньо чи опосередковано для використання в інтересах фізичних осіб, які вчиняють терористичні акти або сприяють чи беруть участь у їх вчиненні, чи в інтересах юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які сприяють тероризму, а також юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за вказівкою зазначених осіб;

5) надавали допомогу особам, які брали участь у вчиненні терористичних актів;

6) вербували фізичних осіб для заняття терористичною діяльністю, сприяли встановленню каналів постачання зброї терористам та переміщенню терористів через державний кордон України;

7) переховували осіб, які фінансували, планували, підтримували чи вчиняли терористичні акти або злочини терористичної спрямованості;

8) використовували територію України з метою підготовки чи вчинення терористичних актів або злочинів терористичної спрямованості проти інших держав або іноземців, –

несуть відповідальність згідно з законом.

Стаття 25. Закону України «Про боротьбу з тероризмом»

 АЛГОРИТМ ДІЙ

посадової особи при отриманні інформації про вчинення

(загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту

  1. Посадова особа підприємства, організації, установи, військової частини при отриманні інформації про вчинення (загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту негайно доповідає своєму керівництву.
  2. Керівник підприємства сам особисто, або через чергового підприємства, установи, організації негайно повідомляє територіальний орган Національної поліції (тел. 102), 2 сектор Коростенського РВ Управління СБУ у Житомирській області (тел. (04148) 4-36-10), Управління СБУ у Житомирській області (тел. (0412) 47-21-52), органи виконавчої влади (селищні, міські ради, райдержадміністрації, облдержадміністрацію).
  3. Отримавши (або отримуючи) повідомлення про теракт, черговий органу місцевої влади, підприємства або посадова особа, яка  приймає таке повідомлення від громадян (і  потім повідомляє органи Національної поліції – СБ України), повинні намагатись якщо можна уточнити і мати наступні дані (відповідно передавати їх в органи Національної поліції – СБ України):

–       джерело отримання інформації;

–       час і точне місце події (адреса);

–       характер діяння (вибух, погроза вибуху, захоплення заручників чи інше);

–       об’єкт посягання;

–       кількість заручників, наявність потерпілих, місце перебування тих або інших;

–       кількість терористів, їх вимоги, озброєння, прикмети чи установчі дані;

–       обстановка, що склалась на останній час на об’єкті посягання;

–       заходи, які вжиті адміністрацією або присутніми з реагування на подію.

Примітка.   Відсутність   повних   даних   не   звільняє   посадову   особу   від термінової доповіді.

  1. Особа, яка повідомила територіальний орган Національної поліції, Управління СБУ у Житомирській області повинна записати час і прізвище особи того чи іншого органу, яка прийняла повідомлення.
  2. Керівник підприємства або особа, що виконує його обов’язки, після отримання повідомлення та доведення інформації до правоохоронних органів повинна організувати:

–       посилення охорони і пропускного режиму наявними силами;

–       терміновий збір керівників і працівників режимних, охоронних, аварійно-рятувальних служб (якщо такі є);

–       призупинення тимчасово функціонування об’єкту або його окремих ланок, виведення за його межі вільного персоналу;

–       надання допомоги потерпілим;

–       зустріч сил правоохоронних органів.

  1. Керівник підприємства або особа, що виконує його обов’язки дає команду відповідним службам на підготовку необхідної технічної документації, що буде використана при підготовці й проведенні антитерористичної операції.
  2. Надалі керівник підприємства або особа, що виконує його обов’язки, у питаннях, пов’язаних із проведенням антитерористичних заходів, повинен діяти відповідно до вказівок керівника КГ АТЦ при УСБУ у Житомирській області (керівника оперативного штабу з управління АТО).

ПОРЯДОК ДІЙ

при виявлені підозрілого предмету з ознаками вибухового пристрою:

  1. Негайно припинити будь які зайві дії поруч з виявленим предметом, зупинити всі роботи, вимкнути обладнання та техніку. 
  2. Звернути увагу оточуючих людей на небезпеку та ініціювати їх відведення на максимально безпечну відстань, але не менше ніж 100 м. При цьому слід зберігати спокій та рівновагу, намагатися не провокувати паніку. У разі необхідності надати допомогу у залишенні небезпечної зони літнім людям, дітям та інвалідам.
  3. Терміново повідомити про знахідку представників правоохоронних органів та аварійні служби за телефонами 101, 102 та дати максимально детальний опис виявленого предмету і ситуації що склалася.
  4. За можливості, позначити місце виявлення предмету за допомогою підручних засобів. 
  5. До прибуття спеціальних служб вжити заходів для обмеження доступу людей до небезпечної зони. При цьому необхідно залучати представників комунальних служб, служб охорони установ та підприємств, які знаходяться поруч. 
  6. Запам’ятати та, за можливості, зафіксувати обставини виявлення предмета, час виявлення, місце розташування, його зовнішній вигляд, характерні ознаки. Звернути увагу на осіб які можуть бути причетні до залишення виявленого предмету, запам’ятати їх прикмети. Для надійної фіксації важливої інформації доцільно застосовувати засоби фотографування за їх наявності. 
  7. Обов’язково дочекатися в безпечному місці прибуття представників спеціальних вибухотехнічних або піротехнічних служб та особисто передати фахівцям наявну інформацію стосовно предмету.

УВАГА! КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

  1. Торкатися вибухонебезпечного або підозрілого предмета, зрушувати його з місця, проводити будь які маніпуляції з ним. 
  2. Будь яким чином впливати на предмет, піддавати його механічному, термічному, акустичному, світловому або іншому впливу.
  3. Самостійно відкривати та перевіряти підозрілі сумки, коробки, валізи.
  4. Намагатись самостійно знешкоджувати вибухонебезпечний предмет.
  5. Використовувати поруч з предметом відкритий вогонь, палити, використовувати електронагрівальні прилади.
  6. Користуватися поруч з предметом засобами радіозв’язку, мобільними телефонами та іншими приладами що передають радіосигнали.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Знешкодити вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.

ОЗНАКИ, ЩО МОЖУТЬ ВКАЗУВАТИ НА НАЯВНІСТЬ ВИБУХОВОГО ПРИСТРОЮ:

–       виявлення в громадських місцях, транспорті сумок, валіз, пакунків, коробок та інших предметів, які залишені без нагляду власників;  

–       наявність на виявленому предметі ознак стандартних бойових припасів, піротехнічних виробів, або їх частин; 

–       виявлення елементів тари, упакування, оболонок, обгорток, етикеток від зарядів вибухових речовин та засобів підриву промислового виготовлення з відповідним маркуванням; 

–       наявність на виявленому предметі частин та деталей, які не відповідають його прямому призначенню; 

–       наявність на виявленому предметі мобільного телефону, радіостанції, або інших пристроїв, здатних приймати радіосигнали;  

–       наявність на виявленому предметі електричних дротів, фрагментів електричних схем, антен, світлових індикаторів, ізоляційної стрічки, тощо, які не відповідають призначенню предмета, або функція яких незрозуміла;

–       наявність дроту, нитки або мотузки яка відходить від виявленого предмета; 

–       виявлення предметів які не відповідають навколишній обстановці, або походження яких незрозуміло; 

–       підозрілі звуки які лунають від виявленого предмета (звук ходу механічного годинника, звук роботи вібраційного механізму або дзвінка телефону, інші періодичні звуки); 

–       наявність різкого запаху паливно-мастильних матеріалів, ацетону або інших хімічних речовин, що йде від виявленого предмета; 

–       незвичайно велика маса предмета, яка викликає підозру; 

–       наявність електричних дротів, мотузок на воротах, дверях, вікнах і інших конструкціях, що відкриваються; 

–       автотранспорт припаркований в підозрілих місцях, залишений на занадто довгий час, перенавантажений автотранспорт; 

–       місця локального ремонту дорожнього покриття та стін будівель, свіжопофарбовані, свіжоскопані місця, причину появи яких складно пояснити. 

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Зовнішній вигляд саморобного вибухового пристрою, часто, приховує його справжнє призначення. У якості маскування для вибухових пристроїв використовуються такі звичайні побутові предмети як пакети, коробки, сумки, згортки, іграшки, предмети побуту та ін.     

ПАМ’ЯТАЙТЕ, що дзвінки за номерами телефонів аварійних служб 101, 102, 103, 104 безкоштовні з будь яких телефонів та можливі навіть за відсутності коштів на рахунку.


 Тероризм в сучасній Україні Тероризм, який нажаль, стає невід’ємною частиною
політичних і економічних процесів в світі та представляє собою все більшу загрозу громадській і національній безпеці, із поодиноких проявів перетворюється в масове явище. В сучасних умовах спостерігається ескалація терористичної діяльності не тільки екстремістських організацій, окремих осіб, а і цілих держав. При цьому ускладнюється характер їхніх дій, зростає нестандартність і жорстокість терористичних актів. Причини терору криються в зростанні кризових явищ в економіці, нездатності суспільства регулювати складні соціально-політичні процеси, швидкій зміні систем людських і політичних ідеалів, цінностей, у втягування до активного політичного життя широких мас населення з низькою духовністю, культурою та освітою, при цьому позбавленого політичного досвіду. Все це активізує прагнення використати слабкості суспільної та державної системи, прокласти «найкоротший» шлях до поставленої мети. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження теоретичнометодологічних засад та вивчення окремих аспектів протидії тероризму здійснили такі українські та зарубіжні вчені, як В. Крутов, В. Антипенко, А. Дорошенко, В. Ліпкан, Л. Мошкова, І. Шкурат, Я. Дашкевич, В. Н. Кудрявцев, В.Тимошенко, С. Дрьомов, Бенджамін Дженкінс, Ернст Аречага, Раймон Арон, Юджин Дінстейн та інші. Втой же час, аналіз динаміки здійснення терористичних актів як в Україні так і у світі свідчить про застосування терористами нових форм, засобів, висування нових вимог, обґрунтувань та виконавців, що свідчить про доцільність подальшого вивчення науковцями і практиками цих ганебних явищ з метою їх уникнення. Метою статті є дослідження впливу такого явища сучасного суспільного і політичного життя як тероризм на стан забезпечення національної безпеки держави, вдосконалення алгоритму організації боротьби з тероризмом. Обґрунтування необхідності розширення правової бази боротьби з тероризмом в сучасних умовах розвитку держави, суспільства. Надання відповідних пропозицій щодо виправлення ситуації, що склалася в нашій державі. Виклад основного матеріалу дослідження. Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей . Обов’язковими елементами, які характеризують тероризм є: наявність насильства, як правило, збройного або його загрози; заподіяння чи загроза заподіяння шкоди здоров’ю людини, або матеріальних, моральних збитків; позбавлення або загроза позбавлення життя людей. Такі дії здатні викликати широкий резонанс, залишити глибокийслід у психології населення або значної його частини, підірвати атмосферу безпеки, спокою, стабільності в суспільстві. Усі терористичні акції поєднані застосуванням насильства або погрозою насильства. Часто це супроводжується висуванням конкретних вимог з боку терористів, а насильство з їх боку спрямоване в основному проти цивільних об’єктів. Мотиви мають здебільш політичний характер. Акції відбуваються так, щоб привернути максимум суспільної уваги. Виконавці, як правило, члени організованих груп, на відміну від інших злочинців, беруть на себе відповідальність за вчинені акції. I, нарешті, сама акція покликана впливати, виходячи за межі заподіяння безпосередніх фізичних втрат. Правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, закон України «Про боротьбу з тероризмом», інші закони України,


 

29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ У БОЮ ПІД КРУТАМИ

97 років тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.
 
Минуло майже сто років, а ми ізнову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв.
 
«Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо. Тих, хто поповнили український національний пантеон на сьогодні, напевно, вистачить для виховання патріотизму на сотні років уперед. Але ми не знаємо/не пам'ятаємо їх, тому прагнемо нових, вважаючи, ніби їх бракує. Їх не бракує в нашій історії, крутянці в цьому пантеоні посідають особливе місце – вони одні з перших віддали свої життя за новопроголошену Українську державу», – вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
 
На вшанування пам’яті перших українських “кіборгів” 28 січня у Києві в Будинку вчителя  відбувся вечір пам'яті Героїв Крут. 29 січня об 11:00 Президент України Петро Порошенко візьме участь в урочистій церемонії покладання квітів до Пам’ятного Хреста Героям Крут. Вечір пам’яті "Крути – перші кіборги" пройде у Львові в Національному музеї “Тюрма на Лонцького”. 




 

27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ



«Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки: та-та-та, та-та... Два роки з дня в день я чув, і це стоїть у моїх вухах сьогодні. Під кінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов звідти тижнів три».

Анатолій Кузнєцов. «Бабин Яр»

 

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

 

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

 

Остаточне розв’язання єврейського питання

 

Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.

 

Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.

 

Голокост в Україні

 

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

 

«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.


Мешканці гетто в Дрогобичі (Львівська область, тоді ‑ Генеральна Губернія) очікують депортації, 21 липня 1941 р.

 


Румунські солдати вартують євреїв перед етапуванням до Трансністрії, берег Дністра в Бессарабії.

 


Трупи на єврейському кладовищі. Львів, 1941 р.

 

На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.

 

Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.

 

Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.


Одеські євреї в черзі за реєстрацією після приходу до міста німецьких і румунських військ. 22 жовтня 1941 р.


16 січня – Всеукраїнський день пам’яті героїв-воїнів – “кіборгів”


Оборона ДАП тривала 242 дні, з 26 травня 2014 року до 20 січня 2015 року.

242 дні оборони: 16 січня – День пам’яті кіборгів

Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті захисників донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають кіборгами.

“Кіборги” вистояли, не встояв бетон”, – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.

Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери і медики, тому в День пам’яті кіборгів вшановують і їхню пам’ять.

За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.

26 травня 2014 року проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька.

Цього самого дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Сьогодні, 16 січня, з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів.


 

Увага! Вебінар!

10.01.2022 о 15:00 відбудеться навчальний вебінар "Конкурсний відбір підручників для 9 класу" для закладів освіти та органів управління освітою.
Посилання на вебінар 10.01.2022 (на каналі "КУРС: освіта"): https://youtu.be/MalEZr3vEqQ
Також додатковий вебінар буде проведено 14.01.2022 о 15:00 (на каналі "КУРС: освіта"): https://youtu.be/Xh0fl-P1gGE

 

15 грудня-Міжнародний день чаю

У день чаю
Чай - найпопулярніший напій на Землі. Друге місце за популярністю належить пиву. В Ірландії та Англії все ж пиво популярніше за чай.
«День чаю» відзначається щорічно 15 грудня. Метою створення цього цікавого свята стало залучення уваги урядів і громадян до проблем поширення чаю, зміцнення взаємозв’язків між виробниками і споживачами чайної продукції, а так само обговорення проблем дрібних виробників і працівників чайних виробництв. 15 грудня була прийнята «Світова Декларація Прав працівників чайної індустрії», що безпосередньо вказує на те, що чайна галузь змушена боротися з безліччю проблем, які потребують вирішення.
Ідея відзначати «День чаю» практично витала в повітрі вже багато років. І після обговорення на всесвітніх громадських форумах в індійському Мумбаї в 2004 році і бразильському Порту-Алегрі, в особі Центру з освіти і Спілкування в 2005 році, дата 15 грудня стала носити назву «Міжнародний день чаю».

День Збройних сил України — святковий день на честь ЗСУ.

 Святкують щорічно 6 грудня — в день ухвалення 1991 року закону України "Про Збройні сили України".

 6 Грудня — це свято пам’яті тисяч відважних воїнів, які віддали свої життя за незалежність, волю, суверенність та неподільність нашої держави. Ніколи не забути нам героїчних подвигів наших прадідів в ім’я України, їх щирої любові до рідної землі та безмежної відданості своїй Батьківщині.

День Збройних Сил Україні 6 грудня символічно збігається з початком Першого Зимового Походу армії УНР цього дня. Проте версія, що саме тому День ЗСУ відзначається 6 грудня не є підтвердженою.
Це свято встановлене постановою ВРУ 1993 року, не є неробочим днем. Наразі Збройні Сили України складаються із сухопутних військ, повітряних та військово-морських сил та інших підрозділів. Сухопутні війська найбільш численні і включають механізовані та танкові війська, високомобільні десантні війська, ракетні війська та артилерію, а також війська армійської авіації та протиповітряної оборони.



 Щорічно 1 грудня відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятого у 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щороку 1 грудня відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та рішення Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими 1988 року. З того часу минуло більше 30 років, але проблема боротьби з поширенням ВІЛ інфекції/СНІДу залишається досить актуальною для багатьох країн світу.
Метою Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом є підвищення обізнаності населення про ВІЛ-інфекцію/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед загрозою пандемії. Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ – вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.




 30 листопада - всесвітній День домашніх тварин


 «Ми у відповіді за тих, кого приручили»
Антуан Де Сент-Екзюпері

     Щороку 30 листопада у багатьох країнах відзначається Всесвітній день домашніх тварин. Ідея про його заснування була озвучена на Міжнародному конгресі прибічників руху в захист природи, що проходив у Флоренції в 1931 році. Метою свята є виховання у людей почуття відповідальності за все живе на планеті,у тому числі і за домашніх тварин.

 

   З давніх часів людина приручає тварин, дружить з ними і багато чому у них навчається. Образи братів наших менших часто використовуються в різних областях мистецтва. Тварин залучають до лікування хворих і навчання дітей. Все це говорить про те, що чотириногі друзі завжди робили великий вплив на наше життя. Погодьтесь, зв’язок, що виникає між людиною і його улюбленцем унікальний. Протягом останнього двадцятиріччя вчені все сильніше переконуються у справедливості твердження «домашні тварини приносять щастя». Як показали наукові дослідження, домашні улюбленці сприяють виникненню загального відчуття благополуччя, будучи свого роду легкими ліками, які запобігають нездужанню і поганому настрою. Адже щасливі люди, як правило, здорові.

21 листопада - День Гідності та Свободи

21 листопада вся країна відзначає День Гідності та Свободи. Свято встановлено на честь двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Цього дня ми віддаємо належну шану патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.





 9 листопада – День української писемності та мови

 Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

     Дата Дня української мови та писемності припадає на
 православне свято – день вшанування преподобного 
Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності 
Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці 
починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до 
школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та 
просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. 
Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб –

 «Повість минулих літ».


 7 листопада - День працівників сільського господарства!


З давніх-давен восени, в третю неділю листопада, коли землю вкриває жовте листя, коли зібрано врожай, ми відзначаємо свято – День працівників сільського господарства. Без перебільшення – для нас це всенародне свято, оскільки ми всі живемо в сільській місцевості. Ми вшановуємо тих, чиї невтомні руки зрощують золоті ниви та безкраї сади. Вшановуємо тих, чиї натруджені руки пахнуть хлібом і яблуками. Вшановуємо тих, для кого осінь – не просто красива пора року, а щедра на урожай красуня, своєрідний підсумок зробленого за рік.

14 ЖОВТНЯ: ПОКРОВА, ДЕНЬ КОЗАЦТВА І ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.
Усі ці свята дуже взаємопов’язані  і виникали послідовно
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці
Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.
Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.
Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.

 

Український День вчителя

(День працівників освіти чи День освітянина)


День вчителя в Україні
Свято День вчителя в Україні - День працівників освіти, відзначається у першу неділю жовтня. Встановлено Указом Президента України в 1994 році. Святкування і привітання вчителів на День вчителя проводяться напередодні у всіх освітніх установах країни.
«Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році. Нагадаємо, що Всесвітній день вчителя святкують 5 жовтня. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня »- інформує єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.
Свято «День вчителя» в жовтні відзначають: в Узбекистані - 1 жовтня; в Пакистані спільно зі Світовим святом; на Шрі-Ланці - 6 жовтня; в Лаосі, Білорусі, Киргизстані, Латвії, Україні відзначається в першу неділю жовтня; Національний день освіти - свято Польщі відзначається 14 жовтня; День вчителя в Бразилії відзначається 15 жовтня; в Чилі відзначається 16 жовтня; в Австралії відзначають в останню п’ятницю в жовтні. Це далеко не повний список. Професійне свято вчителів поважають в усьому світі і кожній культурі. Наприклад, це свято вересня в Індії, Сінгапурі, Гонконзі і КНР, в Аргентині, в Гондурасі, в Брунеї, на Тайвані.
Проте, багато громадян України, які отримали освіту в той час, коли країна входила як республіка до складу СРСР, пам’ятають святкові букети айстр і хризантем, які вручали за традицією або з щирою подякою викладачам в День учителя. Білі фартухи і сорочки одягали в кінці першого тижня жовтня за указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 вересня 1965 року.
«День вчителя - свято, яке залишається з нами назавжди» - затверджує урядовий портал.
Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.
Зі святом Вас, шановні працівники освіти!
В 2021 році Український День вчителя (День працівників освіти чи День освітянина) припадає на 3 жовтня.

1 ЖОВТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗИКИ



Музика — це найдивовижніший вид творчості та самовираження людини. Музика задає настрій, заспокоює, заряджає, надихає, надає сил. З цим днем можна привітати всіх на планеті, адже ритм серця — це теж музика. Музика — це міжнародна мова спілкування всіх людей.