«Ми у відповіді за тих, кого приручили» Антуан Де Сент-Екзюпері
Щороку 30 листопада у багатьох країнах відзначається Всесвітній день домашніх тварин. Ідея про його заснування була озвучена на Міжнародному конгресі прибічників руху в захист природи, що проходив у Флоренції в 1931 році. Метою свята є виховання у людей почуття відповідальності за все живе на планеті,у тому числі і за домашніх тварин.
З давніх часів людина приручає тварин, дружить з ними і багато чому у них навчається. Образи братів наших менших часто використовуються в різних областях мистецтва. Тварин залучають до лікування хворих і навчання дітей. Все це говорить про те, що чотириногі друзі завжди робили великий вплив на наше життя. Погодьтесь, зв’язок, що виникає між людиною і його улюбленцем унікальний. Протягом останнього двадцятиріччя вчені все сильніше переконуються у справедливості твердження «домашні тварини приносять щастя». Як показали наукові дослідження, домашні улюбленці сприяють виникненню загального відчуття благополуччя, будучи свого роду легкими ліками, які запобігають нездужанню і поганому настрою. Адже щасливі люди, як правило, здорові.
21 листопада - День Гідності та Свободи
21 листопада вся країна відзначає День Гідності та Свободи. Свято встановлено на честь двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Цього дня ми віддаємо належну шану патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.
9 листопада – День української писемності та мови
Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб –
«Повість минулих літ».
7 листопада - День працівників сільського господарства!
З давніх-давен восени, в третю неділю листопада, коли землю вкриває жовте листя, коли зібрано врожай, ми відзначаємо свято – День працівників сільського господарства. Без перебільшення – для нас це всенародне свято, оскільки ми всі живемо в сільській місцевості. Ми вшановуємо тих, чиї невтомні руки зрощують золоті ниви та безкраї сади. Вшановуємо тих, чиї натруджені руки пахнуть хлібом і яблуками. Вшановуємо тих, для кого осінь – не просто красива пора року, а щедра на урожай красуня, своєрідний підсумок зробленого за рік.
14 ЖОВТНЯ: ПОКРОВА, ДЕНЬ КОЗАЦТВА І ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ
14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України. Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно 14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо. Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу. Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки. Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті. Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.
Український День вчителя
(День працівників освіти чи День освітянина)
Свято День вчителя в Україні - День працівників освіти, відзначається у першу неділю жовтня. Встановлено Указом Президента України в 1994 році. Святкування і привітання вчителів на День вчителя проводяться напередодні у всіх освітніх установах країни.
«Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році. Нагадаємо, що Всесвітній день вчителя святкують 5 жовтня. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня »- інформує єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.
Свято «День вчителя» в жовтні відзначають: в Узбекистані - 1 жовтня; в Пакистані спільно зі Світовим святом; на Шрі-Ланці - 6 жовтня; в Лаосі, Білорусі, Киргизстані, Латвії, Україні відзначається в першу неділю жовтня; Національний день освіти - свято Польщі відзначається 14 жовтня; День вчителя в Бразилії відзначається 15 жовтня; в Чилі відзначається 16 жовтня; в Австралії відзначають в останню п’ятницю в жовтні. Це далеко не повний список. Професійне свято вчителів поважають в усьому світі і кожній культурі. Наприклад, це свято вересня в Індії, Сінгапурі, Гонконзі і КНР, в Аргентині, в Гондурасі, в Брунеї, на Тайвані.
Проте, багато громадян України, які отримали освіту в той час, коли країна входила як республіка до складу СРСР, пам’ятають святкові букети айстр і хризантем, які вручали за традицією або з щирою подякою викладачам в День учителя. Білі фартухи і сорочки одягали в кінці першого тижня жовтня за указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 вересня 1965 року.
«День вчителя - свято, яке залишається з нами назавжди» - затверджує урядовий портал.
Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.
Зі святом Вас, шановні працівники освіти!
В 2021 році Український День вчителя (День працівників освіти чи День освітянина) припадає на 3 жовтня.
Музика — це найдивовижніший вид творчості та самовираження людини. Музика задає настрій, заспокоює, заряджає, надихає, надає сил. З цим днем можна привітати всіх на планеті, адже ритм серця — це теж музика. Музика — це міжнародна мова спілкування всіх людей.
Свята та пам'ятні дати України у вересні 2021 року
Бути вихователем – високе покликання і велика честь. Ця справа – важлива і унікальна. Вона несе в собі добро, справедливість, добро і красу.
Дитячий садок – це перший освітній заклад, який зустрічає дитину. І не дарма його вважають першою школою життя. Той фундамент, який закладається у дитині із раннього дитинства, слугує опорою і основою в подальшому житті.
Виховання малечі на початку їхнього життєвого шляху – не просте завдання, але від його успішного вирішення залежить майже все наше майбутнє.
Професія вихователя і всіх працівників дошкільних установ вимагає від більшості глибокої самовіддачі, величезного терпіння і нескінченної любові до своєї справи і до маленьких громадян країни.
Вже стало традицією 27 вересня відзначати Всеукраїнського Дня дошкілля і вшановувати працю вихователя і всіх дошкільних працівників.
Свято відносно молоде, тому не має усталених методів відзначення. Але зі святом цього дня прийнято вітати вихователів, і всіх працівників, які працюють у дитячих садках. А це – і няні, і помічники вихователів, викладачі музики, танців або іноземної мови, завідувачі, які здійснюють управління закладами, охоронці, кухарі – тобто всі, хто так чи інакше забезпечує змістовне і комфортне перебування малюків у дитячому закладі.
Щиро вітаємо усіх працівників дошкілля із професійним святом!
У цей день висловлюємо вам щиру вдячність за вашу працю, за терпіння до усіх малих бешкетників, мудрість, креативні знахідки та творчість.
Бажаємо вам затишку й тепла, радості й позитиву, достатку вашим родинам і доброго здоров’я нам усім!
Зі святом Вас! В 2021 році Всенародний День Батька припадає
Бажаємо новому керівництву продовжити славні традиції кіностудії – знімати всі найважливіші та найцікавіші події з життя Політеху, створювати фільми, навчати студентів основам кіномистецтва, зберігати і примножувати кінолітопис великої історії НТУ «ХПІ».
Історична довідка:
«День українського кіно» отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996 році, відзначають щорічно в другу суботу вересня. Історія українськогокінематографапочалася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф А. Федецькийзнявкількакороткометражнихсюжетів. А у грудні 1896, рівночерез рік післяпублічногокіносеансубратівЛюм’єр, в Харківськомуоперномутеатрівідбувсяперший в країнікінопоказ.
12 вересня-Міжнародний день пам'яті жертв фашизму. День пам'яті українців — жертв примусового виселення у 1944-1951 роках.
Сьогодні — Міжнародний день вшанування пам’яті жертв фашизму
У другу неділю вересня Україна разом з усім світом традиційно вшановує пам’ять жертв фашизму. Відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв фашизму започатковано у 1962 році саме у вересні (друга неділя), тому що на цей місяць припадають дві пов’язані з Другою світовою війною дати — день її початку і її повного завершення.
День пам’яті жертв фашизму — це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в Другій світовій війні: мільйонів солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше — мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб та від голоду.
Враховуючи воєнно-політичну ситуацію, коли Україна знову зазнає військового вторгнення і на сході країни гинуть наші солдати, утвердження у суспільній свідомості ідеалів миру стає як ніколи актуальним.
Червоний мак — українсько-європейська символіка, якою вшановують пам’ять жертв фашизму
У 2014 році в Києві на офіційних заходах з нагоди річниці перемоги над нацистською Німеччиною вперше було вжито європейську символіку пам’яті полеглих у війні — червоний мак.
Графічне втілення-алюзія (з одного боку — червоного маку, з іншого —кривавого сліду від кулі) передає глибину смислу війни, розповідає про страждання, про смерть, про героїзм, про мільйони загиблих.
Червоний мак — водночас є символом європейським та українським. Історично червоний мак є символом пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи з 1914 року.
В українській традиції, зокрема у народних піснях та переказах, маки є символом пам’яті за полеглими в бою і зацвітають там, де пролилася козацька кров.
Видається доцільним популяризувати цю символіку та використовувати в подальшому під час вшанування пам’яті жертв фашизму.
Внесок України в боротьбу проти фашизму
Україна входить до числа країн, які найбільше постраждали від фашизму в роки Другої світової війни — як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Прямі втрати населення — вбиті та померлі від поранень або голоду, зниклі безвісти — становлять мільйони осіб.
Війна прийшла на українські землі 1 вересня 1939 року — разом із першими гітлерівськими бомбами, що впали на Львів та інші міста, а залишила їх 28 жовтня 1944 року.
Українці ж як народ зустріли війну одними з перших — 1 вересня 1939 року, — а завершили одними з останніх — 2 вересня 1945 року. Капітуляцію останньої воюючої країни — Японії — від імені Радянського Союзу приймав український генерал Кузьма Дерев’янко.
Український напрям був головним на «Східному фронті», а відтак — у всій війні: саме тут діяло в різний час від 50 до 75% всіх дивізій вермахту і половина всіх радянських сил (4 фронти та 54 армії).
Незважаючи на те, що Україна належала до східноєвропейського театру війни, українці воювали по всьому світу. Український слід залишився на полях головних битв на інших фронтах Другої світової війни: Вестерплятте, Дюнкерк, Монте-Кассіно, Нормандія, Маньчжурія. Українці були мобілізовані або долучилися добровільно до більшості головних світових армій, що протистояли фашизму.
Не менш як 100 тисяч українців у складі Війська Польського стали на боротьбу із нацизмом у вересні 1939 року і не менше ніж 8 тисяч з них загинуло. Найбільше українських солдатів (до 6 мільйонів) нараховувала Червона армія, близько 130 тисяч перебували в арміях Великої Британії, Франції, Канади та СІЛА.
Українська повстанська армія від часу створення у 1942 році і до часу відступу нацистів з теренів України наприкінці 1944 року брала активну участь у боротьбі проти гітлерівської окупаційної системи, завдавши їй значних втрат.
Отже, у роки Другої світової війни з гітлерівською Німеччиною та її союзниками воювали близько 7 мільйонів українців, їх внесок у перемогу над фашизмом був одним із визначальних.
Ознаки загрози фашизму у XXI столітті
Ключовими ознаками фашизму є: культ особистості, зневага до ліберальних цінностей, систематичне нехтування правами людини, однопартійна система, мілітаризм, культ війни та сили, тотальний контроль спецслужб, антисемітизм та ксенофобія, державна пропаганда в ЗМІ, зовнішня агресія. Ці ознаки об’єднують і Третій Рейх у минулому, і пануючий тепер у Росії режим.
Одним із виявів зазначених ознак у випадку з путінською Росією є її агресія проти України. Українці протистоять цій агресії, але, як і у випадку з фашизмом у середині XX століття, протистояти потрібно, об’єднавши сили всього демократичного світу. Єдність перед обличчям ворога має стати усвідомленою необхідністю і є запорукою перемоги.
24 серпня – День Незалежності України
День Незалежності України – головне державне свято України, що відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України.
Ще з часів Київської Русі українці прагнули жити вільно, сповідувати свої традиції та звичаї, не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди, та попри все наші співвітчизники протягом століть боролися за свою свободу, і лише нинішнє покоління – наші сучасники у 1991 році вибороли її.
Ця визначна дата навічно увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.
Цього року українці святкують 30 років незалежності своєї країни, упродовж яких вони відстоювали своє право бути вільними. І сьогодні триває боротьба за свободу, ідентичність та територіальну цілісність держави. Українські захисники відстоюють незалежність ціною власного життя.
З давніх-давен восени, в третю неділю листопада, коли землю вкриває жовте листя, коли зібрано врожай, ми відзначаємо свято – День працівників сільського господарства. Без перебільшення – для нас це всенародне свято, оскільки ми всі живемо в сільській місцевості. Ми вшановуємо тих, чиї невтомні руки зрощують золоті ниви та безкраї сади. Вшановуємо тих, чиї натруджені руки пахнуть хлібом і яблуками. Вшановуємо тих, для кого осінь – не просто красива пора року, а щедра на урожай красуня, своєрідний підсумок зробленого за рік.
говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
