Поважаю європейські цінності – будую сучасну Україну

Наша країна як європейська має свою Конституцію, національну валюту. Україна – це повновартісна, повносила європейська держава. Вона усвідомлює своє місце в сучасному світі. Має вольовий та гордий, працьовитий народ, що хоче мати власну нормальну державу, поважає власну історію, культуру і рідну мову. Наша держава – демократична, бо у ній народ бере участь в управлінні її справами.

 21 травня 

День пам’яті жертв політичних репресій

Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.

Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.

Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.

Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.

Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.

У зв’язку з цим президент доручив СБУ і уряду видати книгу, оприлюднити документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, поширити їх на іноземних мовах за кордоном, а також розпорядився проводити в школах та інших навчальних закладах уроки на цю тему.

В 2023 році День пам’яті жертв політичних репресій припадає на 21 травня.

 18 травня - день скорботи і пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу.

"Ніколи не забуде...."

Починаючи з 1994 року, щороку 18 травня Україна відзначає День скорботи й пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. З 2016 року – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, згідно з постановою Верховної Ради України «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» від 12 листопада 2015 року.

Із 18 травня 1944 року за наказом Сталіна було розпочато депортацію кримських татар з рідного півострова до Середньої Азії. Близько 200 тисяч людей депортували в залізничних товарних вагонах.

Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. В ешелонах смерті, у місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей. Було знищено цілі родини.

Протягом 12 років кримські татари мали статус «спецпереселенців», що накладав багато обмежень. Їм було заборонено перетинати кордон поселення без письмової згоди спецкомендатури, а тих, хто відвідував родичів у сусідньому селищі, засуджували до 25 років. За офіційними даними, від голоду та хвороб майже половина кримських татар загинула в дорозі чи в місцях вигнання.

Радянський тоталітарний режим прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар ‒ понад 40 років у переписах населення СРСР згадки про кримських татар були заборонені. Під час каральних операцій на півострові знищено культурні та історичні пам’ятки, змінено історичні назви місцевостей, заселено вихідців із росії та інших республік. Російська окупація призвела до великого занепаду культурного життя на півострові, знищено багато історичних та архівних документів. Лише після розпаду Радянського Союзу кримські татари почали повертатися додому – до рідного Криму.

Із 2015 року українська держава визнає депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.

Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. З початком окупації росією Кримського півострова у 2014 році історія повторюється. Тисячі кримських татар змушені були знову покинути рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада кидає за грати, катує, проводить репресивну політику залякування, безслідного зникнення кримських татар, порушення громадянських, політичних і культурних прав.

Нині, з початком повномасштабної агресії росії проти України, виникають нові виклики. Це стосується і новоокупованих територій у Херсонській та Запорізькій областях, куди після початку тимчасової окупації Криму переселилися багато кримських татар.Біль кримськотатарського народу – наш спільний біль. Ми ніколи не забудемо і не пробачимо злочини радянського режиму. Мріємо, що історичну справедливість буде відновлено, що Україна буде вільною і киримли будуть повноправно господарювати на своїй історичній території. Віримо – жахливі воєнні злочини, вчинені в нашій країні терористичними військами російської федерації, матимуть покарання. Україна має величезний запит на справедливе правосуддя.

 День Європи

Щороку у травні Україна відзначає День Європи. Ми традиційно приєднуємося до святкування. Цьогоріч Указом Президента України Від 08.05.2023 №266/223 установлено в Україні День Європи 9 травня спільно з державами Європейського союзу.

Цього року, 9 травня 2023 р. для нас День Європи видався особливим – свято з гірким присмаком сліз і болю за Україну, тривоги, суму, та все ж найголовніше – з непереборним бажанням подякувати тим країнам, які підтримують Україну в часи війни.

Для нас – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія, культура. Демократія. Свобода. Повага до людини та людської гідності. Верховенство права. Усе це зараз захищають українці на своїй землі! Ми дійсно захищаємо свободу у Європі. Народ України об’єднаний цією метою – відчувати себе нарівні, частиною Європи, частиною Європейського Союзу і доводить це на полі бою…

Виховні години до дня Європи

 "Пам'ятаємо.Перемагаємо"

8 травня, у День памʼяті та примирення, українці вшановують тих, хто у Другій світовій війні боровся з нацизмом та переміг його, а також усіх жертв тієї війни.

Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.

Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях