З Новим роком!!!

З Новим роком, любі друзі!

Хай він почнеться в білій смузі,

І світлі будуть його дні,

Щасливі, добрі і ясні!

В душі хай буде світло й чисто,

Хай світить сонце променисте.

Натхнення, затишку, тепла,

Любові, миру і добра!

День святого Миколая є невід’ємною частиною української культури та історії, знати яку не лише важливо, а й цікаво. Нині традиція святкувати цей день відроджується по всій Україні, а дітлахи нетерпляче чекають подарунків на свято 19 грудня. У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать писати святому листа, а найбільше за все у цей день шануються прояви турботи про нужденних.

З Дня святого Миколая починається цикл зимових свят в Україні, однак доволі багато людей не знають, ким був Миколай та чому його канонізували. У пам’ять про милосердя святого Суспільне розповідає про це детальніше.

Легенда про Святого Миколая

За історичними переказами Миколай народився десь між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патарі на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини. Хлопчик був єдиним сином Феофана та Нони — заможних і глибоко віруючих людей. Саме тому вони з перших днів ростили Миколая в релігійній атмосфері й похрестили його одразу після народження, що в ті часи було рідкістю.

Миколай виріс і став аскетичною та щедрою людиною, яка в будь-який час могла прийти на допомогу нужденним. З часом він переселився до міста Мира, воліючи присвятити себе науці, і саме там його дядько-єпископ висвятив Миколая у священники.

14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Аварія, що сталася в квітні 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства.

14 грудня 1986 року на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим енергоблоком. Це, по суті, була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху.Тож щороку саме цього дня ми вшановуємо відважних ліквідаторів, хто, на щастя, поруч з нами, і вклоняємося пам’яті тих, хто пішов за межу вічності.

За минулі роки, ми пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха.

Шановні ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції!

Низький уклін вам за вашу мужність і подвиг. Нехай Господь пошле вам міцного здоров’я, благополуччя і достатку у родинах. Мирного неба над головою та довгих і щасливих років життя.

Хай залишиться в минулому й ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир та спокій.

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, який було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.

Засновники Міжнародного дня прав людини висловлювалися за розширення прав людини, активну пропаганду ідей рівноправності, соціальної відповідальності та взаємодопомоги.

Загальна декларація стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини. Крім основних прав людини, Загальна декларація прав людини докладно перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній і культурній сферах.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини: у 1948 р. було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, в 1949 р. – Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 р. – Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, 1959 – Декларацію прав дитини, в 1966 р. – пакти про права людини тощо. Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини – Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

7 ГРУДНЯ (СЕРЕДА) День української хустки - неофіційне щорічне свято, що відзначається 7 грудня з метою об'єднання жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Свято започатковане в Україні в 2019 році.

6 грудня -День Збройних сил України - одне з найважливіших свят цього року, адже ЗСУ зараз є нашою опорою.

https://www.facebook.com/100020963740226/videos/479218297655739/

День Збройних сил України відзначається щорічно 6 грудня. Це свято завжди відзначалося з гордістю та пошаною, але у 2022 році під час повномасштабної війни його важливість зросла ще більше. ЗСУ - це меч і щит України, наша опора і захист. Найкращі сини і дочки України борються в Збройних силах за незалежність і свободу своєї Батьківщини.

На честь свята пропонуємо вам зробити пожертву ЗСУ, а також привітати рідних, друзів та всіх знайомих військовослужбовців.

16 жовтня ми відзначали схоже свято - День захисників України.

День ВСУ - історія свята

День ВСУ був заснований Верховною Радою майже відразу після здобуття незалежності в 1993 році. Дата свята була приурочена до дня прийняття Закону України "Про Збройні Сили України" 6 грудня 1991 року.

Зазвичай на День Збройних сил України проводяться паради і виставки військової техніки в різних містах, але в цьому році таких заходів, зрозуміло, не буде. Натомість українські захисники покажуть свою майстерність на фронті.

1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом - звернути увагу суспільства на цю проблему. Ризик інфікування ВІЛ під час війни зростає. Велика кількість травм, поранень, які супроводжуються масивними коровотечами, та потребують невідкладної домедичної допомоги. Ще один із характерних злочинів війни – сексуальне насильство, коли, нажаль, статевий акт незахищений та досить травматичний. Способи захиститися від ВІЛ є, вони доступні, безкоштовні, не потребують багато часу, а лише Вашого свідомого рішення.

За умови регулярного тестування на ВІЛ можна буде вчасно дізнатися про ВІЛ-позитивний статус та якомога раніше розпочати лікування — антиретровірусну терапію. А вона своєю чергою рятує життя.

З початку епідемії ВІЛ в Україні станом на 01.11.2022 року у Вінницькій області вперше виявлено 6553 ВІЛ-інфікованих громадян України , із них 2949 особам встановлено діагноз СНІД, померло всього 1609 ВІЛ-інфікованих осіб (в тому числі від СНІДу – 946 осіб).

Під медичним наглядом станом на 01.11.2022 року у ЗОЗ Вінницької області,(в т.ч. медичних установах кримінально-виконавчої служби) знаходиться 3301 ВІЛ-інфікований громадянин України, в тому числі з діагнозом СНІД 1566 осіб.

За весь період спостереження за ВІЛ-інфекцією у Вінницькій області народилось від ВІЛ-інфікованих матерів 1096 дітей. З них, на дообстежені знаходиться 79 дітей, 878 дітей знято з сероконтролю (здорові). ВІЛ-інфіковано 53 дітей (в тому числі зі СНІДом-37 дітей), відмова від нагляду 7.

За період з 01.01.2022 по 01.11.2022 вперше було офіційно зареєстровано 201 ВІЛ- інфіковану особу. Вперше діагноз СНІД встановлено 123 особам. За цей період померло 68 ВІЛ-інфікованих осіб , в тому числі від СНІДу -19 осіб.

На 01.11.2022 р. всього на антиретровірусному лікуванні перебуває, з внутрішньо переміщеними 2282, в тому числі 53 дитини.

Епідемія COVID-19 негативно вплинула на тестування на ВІЛ, взяття під медичний нагляд вперше виявлених ВІЛ-інфікованих, та лікування, що відображено на наведених графіках.

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його. Саме тому щорічно, починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства». Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.

Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.

22 листопада 2014 року - День пам’яті жертв голодоморів

У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Розпочався голодомор наприкінці літа 1932-го, свого піку досяг навесні 1933-го і завершився на початку літа. Головною причиною Голодомору історики називають політику тоталітарного сталінського режиму щодо українців. Коли люди голодували, влада не лише не припинила примусове відбирання їжі. Навіть не приймала допомогу інших країн, а навпаки - кинула всі сили на те, щоби ізолювати голодні райони.

Ці події не мають аналогів в історії людства.

У свій час травою забуття поросли могили мільйонів співвітчизників, невинно убієнних наших хліборобів – найкращої, найпрацьовитішої частини українського селянства.

У 1933-му році перестали битися серця понад чверті усіх українців. На жаль, навіть неможливо підрахувати кількість жертв геноциду українського народу.

За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду в Україні, за різними оцінками, стали від 4 до 10 млн. людей.

Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі — на годину, по 17 — щохвилини.

Найбільше постраждали тодішня Харківська і Київська області. На них припадає більше половини усіх загиблих.

Жертвами тієї страшної доби стали понад 300 тисяч черкащан, серед яких – наші родичі, сусіди, односельці.

Страшну правду про Голодомор відкривають для себе не лише українці. Парламенти багатьох держав визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, підтримали заяви про геноцид українців або засудили злочин, хоч і не спромоглися назвати його геноцидом.

Ще живі люди, котрі пам’ятають голодомор і можуть розповісти про нього. Ще зберігається шанс засвоїти урок історії не за підручниками, а через безпосередній контакт із живими свідками. Але з кожним днем події голодомору віддаляються в часі, не втрачаючи при цьому свого скорботного і трагічного значення.

Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.

У наші дні, коли правда про голодомор стала доступною, ми повинні розуміти, що об’єктивна оцінка тих страшних подій не може бути спрямована тільки в минуле, вона має бути спрямована в майбутнє.

Перед нами, нащадками тих, хто зміг пережити голодомор, постає завдання надзвичайної моральної та політичної ваги – гідно вшанувати пам’ять тих, кому пережити його не судилося.

22 листопада 2014 року о 16.00 на вшанування пам’яті жертв голодоморів, буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання.

На території України 22 листопада 2014 року буде приспущено Державний Прапор, обмежено проведення розважальних заходів та внесено відповідні зміни до програм радіо та телебачення.

В Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи

Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, повідомляє Укрінформ.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Генштаб ЗСУ привітав українців з Днем Гідності та Свободи.

"21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи – свято, встановлене на знак вшанування патріотизму та мужності громадян, які у 2004 та 2013 роках стали на захист демократичних цінностей і європейського вибору нашого народу", - ідеться в повідомленні Генштабу.

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний закликав українців пам’ятати про ціну свободи.

«Вітаю із Днем Гідності та Свободи! Ціна нашої свободи – висока, пам'ятаймо про це!», - наголосив Залужний.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив переконання, що Україна, як і у 2004 та 2013 роках, знову відстоїть свої Свободу та Гідність, але на цей раз уже назавжди.

Спікер відзначив, що цей день було встановлено у 2014 році з метою відданя належної шани тим, хто у 2004 та 2013 роках постали на захист гідності та свободи українського народу, що призвело спочатку до Помаранчевої революції, а потім до Революції гідності.

28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті. Однак боротьба на тій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада.

У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 мільйони солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тисяч вояків) і бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.

Щорічно 17 вересня відзначається День рятувальника України - професійне свято всіх працівників Міністерства надзвичайних ситуацій країни. Раніше, з середини 90-х, у українських рятувальників було два свята. Працівники пожежної охорони, починаючи з 1995 р, відзначали своє професійне свято 29 січня.

Сьогодні на передодні цього свята було проведено онлайн-урок для учнів  5 класу"17 вересня день рятівника України". Разом з дітьми ми згадали важливі правила при пожежі, а також правила пожежної безпеки.

Домашнім завданням було намалювати малюнок, або розповісти цікаву інформацію.

Дякую учням 5 класу!

Відео уроку:  

https://youtu.be/7iLjtVNnEzU

Сьогодні в Україні відзначаються три важливих свята - Покрова Пресвятої Богородиці 2022, День захисника України 2022 і День українського козацтва.

Дата обрана невипадково - за указом президента України, датованого 1999-м роком. УНІАН розповість, що за свято 14 жовтня в Україні і які традиції потрібно шанувати сьогодні.

День козацтва в Україні 2022 - історія і традиції

Козаки є уособленням сміливості і мужності українського народу. З давніх-давен ці воїни боролися за свободу і незалежність, уславилися хоробрими і відважними захисниками людей, а також Держави. Крім того, козаки завжди шанували Діву Марію - молилися їй і просили допомоги у своїх справах. Згідно з переказами, 14 жовтня козаки скликали Раду, обирали гетьмана і визначалися з подальшими військовими планами

Що стосується традицій на День козацтва, в мирний час у багатьох містах України люди влаштовували тематичні фестивалі та конкурси, ігри та змагання. Одна з головних традицій - виконання гопака - народного українського танцю. Молоді люди змагаються між собою в цьому мистецтві, вихваляючи своїх предків. Зараз, в період воєнного стану, всі масові заходи заборонені, тому національне свято відзначити з розмахом не вийде, однак, віддати данину поваги своїм предкам і привітати сучасних захисників країни все-таки варто.

4 жовтня — Всесвітній день захисту тварин

Всесвітній день захисту тварин — це міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту. Це привід об’єднатись для збереження тваринного світу нашої планети та захистити права домашніх і безпритульних тварин.

Рішення про святкування Всесвітнього дня захисту тварин було прийняте в 1931 році у Флоренції на Міжнародному конгресі прибічників руху на захист природи. Існує думка, що дату 4 жовтня було обрано тому, що цього дня відзначають День Святого Франциска Ассізького, покровителя екології, який добре відомий своєю любов’ю до живих істот.

Згідно зі статистикою, щогодини з лиця Землі зникають безповоротно три види тварин. Також щодня зникає більше 70 видів фауни і флори, а за 25 останніх років біологічне різноманіття Землі скоротилося більше ніж на третину.

Товариства захисту тварин багатьох країн світу заявили про готовність щороку організовувати масові заходи для захисту довкілля, підвищення активності в захисті тварин та актуальності проблем тваринного світу загалом. Вони закликають людей відмовитися від необдуманого знищення тварин заради задоволення своїх далеко не найголовніших потреб.

Важливо, що такі дії спрямовані не тільки щодо диких тварин, а й щодо домашніх вихованців, адже навіть в наші дні випадки жорстокого поводження з улюбленцями досить поширені.

Давайте не забувати про те, що ми одна велика сімʼя на маленькій планеті і, роблячи добру справу, допомагаючи нашим братам меншим, ми допомагаємо собі.

З 1 жовтня 2022 року стартував щорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек.

Гасло цьогорічного Місячника: "В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи!"

https://www.facebook.com/100020963740226/videos/808683640191806/

https://www.facebook.com/100020963740226/videos/1694338214270262/

Всеукраїнський день бібліотек

З радістю сьогодні відзначаємо.
Скільки знань дарують нам вони,
Точно вже ми й не порахуємо.

Книги — це світло і життя прекрасне,
З цікавістю їх скоріше читайте.
Адже бібліотеки — наше все,
Їх, як можна частіше, відвідуйте!

https://www.facebook.com/100020963740226/videos/573673184507410/

Сьогодні пройшов бібліотечний урок з учнями 6 класу до Вшанування пам'яті партизанської слави.

22 вересня  в Україні відзначається День партизанської слави. Це свято вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Другої світової війни. Його було встановлено Указом Президента України в 2001 році, на честь 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в нашій державі.

Дії партизанських загонів та підпільних організацій у роки Другої світової війни нанесли непоправні втрати боєздатності противника та наблизили День Перемоги над фашистами та їхніми союзниками.

Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами, а масовості партизанський рух набув лише з кінця 1942 року. Супротив мирного населення окупаційному режиму був реакцією на нещадний терор, масові вбивства, геноцид єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи.

Міжнародний день миру

Тема Міжнародного дня миру в 2018 році - «Право на мир: 70 років Загальної декларації прав людини». Мета заходів входить до переліку 17 цілей в галузі розвитку, які були одноголосно прийняті 193 державами і передбачають сприяння побудові миролюбних і відкритих товариств в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних установ на всіх рівнях.

Про який мир можна казати, якщо в центрі Європи з 2014 року, йде справжнісінька війна. Російський агресор атакує Україну з 2014 року. З лютого 2022 року російська орда розпочала широкомасштабний геноцид українського народу прямо на очах усієї світової спільноти. Ракетні удари по всій території України, десятки тисяч жертв серед мирного населення, сотні убитих дітей, зруйновані школи та лікарні, цілі міста. Випускаючи з 24 лютого 2022 року по її землі та населенню більшніж 50 тисяч великокаліберних снарядів на добу. Грабуючи і гвалтуючи все на своєму шляху. Це мир?

Для деяких з нас мир - це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, наші діти ходять до школи. Там, де підвалини суспільства міцні і не має рашистів, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися.

Проте для дуже багатьох людей у сучасному світі цей дар - не більше ніж казкова мрія. Вони живуть в кайданах атмосфери нестабільності та страху. Для них-то здебільшого і існує цей день.

Двадцять п’ять років тому Генеральна Асамблея проголосила Міжнародний день миру як день загального припинення вогню і відмови від насильства. З тих пір він і відзначається в Організації Об’єднаних Націй. Він покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього. Свято відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/282.

ООН використовує святкування Дня миру, для залучення уваги до своєї різнобічної роботи в підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру та обміну інформацією та практичним досвідом діяльності по його досягненню. Але що дієве воно зробило, щоб запобігти російскій навалі? Висловило стурбованність? Чи велику стурбованність? Щиро дякуємо! Але це мало чим допоможе здолати рашистів.

В Україні День миру закріплено відповідно до Указу Презедента України № 100 від 5 лютого 2002 року.

Наприклад, в Республіці Білорусь Національний день миру святкується 19 вересня.

Також День миру і ненасильства в школах в Іспанії відзначається 30 січня, Всесвітній день мусульманської культури, миру і діалогу святкують 15 березня, Національний день миру в Анголі проходить 4 квітня. Папа римський Павло VI 8 грудня 1967 проголосив Всесвітній день миру, який відзначають 1 січня. У Парагваї День миру відзначається 12 червня і пов’язаний з датою підписання перемир’я в Чакской війні. У Нікарагуа День миру, свободи, єдності і національного примирення відзначається 27 червня. У Північному Кіпрі День миру і свободи проходить 20 липня. Церемонія меморіалу миру в Хіросімі, Японія, проводиться 6 серпня. В Аугсбурзі, Федеративна Республіка Німеччина, День миру проходить 8 серпня. День миру і злагоди в Мозамбік проводиться 4 жовтня, а День миру в Кот-д’Івуарі - 15 листопада.

Мир вам, вашому регіону і вашому будинку, і нехай кожен день буде присвячений тільки йому!

Місячник «Увага! Діти на дорозі»

з 09.09 по 30.09.2022.

З метою проведення цілеспрямованої роботи зі здобувачами освіти щодо профілактики дорожньо-транспортного травматизму, виховання поважного ставлення до безпеки людини, формування у підростаючого покоління світоглядних те естетичних основ здорового способу життя, усвідомлення необхідності вироблення навичок дотримання правил поведінки, оволодіння основними прийомами, методами і засобами від несподіваних травм, а також підвищення рівня інформаційно-просвітницької роботи з питань збереження безпечної життєдіяльності населення в закладі проведено місячник «Увага! Діти на дорозі» з 09.09 по 30.09.2022.

Класними керівниками, класоводами, педагогом-організатором закладу проведено: конкурс малюнків «Дорожні знаки», перегляд онлайн-уроку з безпеки дорожнього руху, а, переглядаючи презентацію, повторення Правила дорожнього руху, перегляд онлайн-уроків «Безпека на дорозі», індивідуальні бесіди з батьками щодо запобігання дорожньо-транспортного травматизму серед дітей, заборони їздити на велосипедах до 14 років, бесіди «Безпека на дорозі – безпека життя», «Ми свідомі пішоходи», «Будь уважним на дорозі», «Веселий світлофор».

Будьте уважні та обережні!

Посібники серії "Шкільна бібліотека"

Корисні матеріали, які можуть стати в нагоді при підготовці до Першого уроку:

24 серпня -День Незалежності України!

В історії українського народу є події, які мають надзвичайне значення, вони не втратили своєї актуальності й по сьогоднішній день. Однією з таких подій є здобуття незалежності 1991 року.

День Незалежності України – головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

Історія України - це шлях до Незалежності, шлях, на якому кожна подія - це крок до мрії.

24 серпня 1991 року було проголошено незалежність української держави. Це проголошення стало кінцевим результатом багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України, яка протягом свого існування дуже часто страждала від посягань загарбників і в різні періоди входила до складу різноманітних держав та утворень.

Одним із перших кроків до незалежності можна вважати прийняття Декларації про державний суверенітет України, яка була прийнята Верховною радою УРСР 16 липня 1990 року.

Декларація хоч і не проголошувала незалежність України, але вона визначала те, що Україна є суверенною національною державою, її суверенітет поширюється на всю територію країни та на всі сфери українського суспільства. Хоч Україна за результатами проголошення декларації про державний суверенітет і залишалася у складі СРСР, цей документ мав дуже велике значення. Його значення полягало насамперед у тому, що він продемонстрував волю українського народу до незалежності, він став поштовхом до запуску процесів, які завершилися 24 серпня 1991 року.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

23 серпня - День Державного Прапора України!

День Державного Прапора – це свято всіх поколінь українців. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують велику працю наших людей від сходу до заходу України й з півночі до півдня.

Державний Прапор уособлює усі прагнення та надії українського народу на краще майбутнє.

То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини.

Всесвітній день вишиванки

19 травня проводиться Всесвітній день вишиванки. Дата на 2022 рік. Відзначають в третій четвер травня. Свято культури східнослов'янської традиційної вишитої сорочки. Ідея виникла в 2006 році у студентів і викладачів з Чернівецького Національного Університету. Зазвичай вишиванку виготовляли із саморобного полотна, яке ткали на верстаті. Ці травневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Ще стародавня людина відкрила мистецтво шиття для виготовлення одягу і зрозуміла, що такий самий вид шиття може покращити і збагатити її красу.

Вишиванка – частина українського національного одягу, що містить елементи етнічної вишивки. Вишиванка має багату історію в Україні, її коріння сягає дохристиянського періоду, це давня і символічна традиція в Україні.

8 травня-відзначення Дня пам’яті та примирення

Цей день присвячений пам'яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй. Тим, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.